Як визначити цистит
Прояви циститу багато в чому залежать від форми захворювання і причин, що його викликали. Часто для встановлення точного діагнозу потрібні додаткові медичні дослідження. Але можна припустити цистит за такими ознаками:
- прискорене сечовипускання;
- відчуття недостатнього спорожнення сечового міхура;
- гострий біль під час сечовипускання;
- помутніння сечі, поява в ній крові;
- відчуття хворобливого дискомфорту внизу живота;
- неприємний запах сечі.
Рідше може триматися субфебрильна температура, з’являтися гній після сечовипускання, бути присутнім ломота в попереку.
Діагностика
При виникненні цих симптомів годуючій мамі необхідно звернутися до уролога і гінеколога, так як хронічний цистит може бути наслідком захворювань репродуктивної системи. Запалення сечового міхура можна сплутати з уретритом, сечокам’яною хворобою, пієлонефритом. Для встановлення точного діагнозу можуть знадобитися наступні процедури:
- лабораторний аналіз сечі і крові;
- посів сечі на бактерії;
- огляд внутрішньої поверхні сечового міхура за допомогою ендоскопа — цистоскопія;
- УЗД органів сечостатевої системи.
За допомогою цистоскопії лікар може розпізнати пухлини сечового міхура, визначити вид і стан чужорідного тіла, оцінити стан внутрішньої слизової оболонки
Дослідження крові і сечі при діагностиці виконують в обов’язковому порядку. При циститі спостерігається підвищення кількості лейкоцитів та збільшення швидкості осідання еритроцитів. Це свідчить про наявність запальних процесів в організмі.
У сечі при циститі виявляють у великій кількості епітеліальні клітини, також може підвищитися білок. Посів сечі на бактерії дозволяє виявити колонії мікроорганізмів і підібрати відповідні антибіотики.
У списку урологічних захворювань цистит займає одне з провідних місць. Являє собою запальний процес, що локалізується в стінці сечового міхура. Проблема типова для жіночої статі. У зоні особливого ризику знаходяться жінки під час менопаузи, вагітності, лактації.
Запідозрити цистит можна за характерними симптомами:
- дискомфорт (біль, печіння) при сечовипусканні;
- болючість внизу живота;
- загальне нездужання (лихоманка, слабкість, нудота);
- зміна сечового осаду (мутність, домішка крові, білкових «пластівців»).
З появою таких ознак необхідно звернутися до лікаря. Призначають додаткові лабораторні та інструментальні обстеження для підтвердження діагнозу. До них відносять загальний аналіз крові та сечі, дослідження сечі за Нечипоренком, бактеріологічний посів урини, УЗД сечовивідних шляхів, огляд гінеколога.
Антибактеріальна терапія
Як допоміжний метод до традиційного лікування застосовують народну терапію. Використовують сечогінні, протизапальні та антисептичні властивості рослин: деревій, ромашка, золотарник, мучниця, солодка, петрушка.
Відвари і настої з них можна годуючим мамам. Незамінні чай, морс з журавлини і брусниці при хронічних інфекціях МВП.
В якості місцевого лікування проводять сидячі ванночки з настоєм ромашки, календули. Додатковий протизапальний і бактерицидний ефект отримують при туалеті промежини з такими відварами.
Основною причиною розвитку циститу завжди є патогенні бактерії, що ініціюють запалення сечового міхура і викликають безліч неприємних симптомів, які частіше всього проявляють себе під час сечовипускання.
Саме тому головним ліками для лікування даного захворювання є антибіотики, здатні швидко придушити активність хвороботворних мікробів.
Призначити жінці антибактеріальні препарати може тільки лікар. Молода мама, яка не має медосвіти, може за незнання вибрати ліки, яке не дасть очікуваного результату, т. к. буде неефективно проти тих видів бактерій, які окупували сечовий міхур.
Крім цього, неправильно підібраний препарат може завдати шкоди немовляті. Дитина, яку мама годує груддю, може разом із корисним і поживним молочком отримати сильну дозу отруйних речовин, які містяться в антибіотиках. Після цього лікуватися доведеться не тільки молодій матусі, але і її малюкові.
Антибіотик Амоксиклав
Найчастіше лікарі виписують пацієнтам, які здійснюють лактацію, антибактеріальні засоби, компоненти яких не потрапляють в грудне молоко:
- Амоксиклав;
- Аугментин;
- Цефазолін;
- Зиннат;
- Цефалексин та ін.
Під час прийому вищезазначених препаратів жінці не доведеться відмовлятися від грудного вигодовування. Малюк буде отримувати мамине молочко, а мама зможе швидко позбутися від циститу.
Жінці також потрібно запам’ятати назви ліків, які заборонено вживати при лактації.
Лікувати запалення сечового міхура при грудному вигодовуванні не можна такими антибіотиками, як Монурал, Нолицин, Еритроміцин, Цифран та ін.
Більш детальну інформацію по заборонених препаратів, прийом яких може негативно позначитися на здоров’ї дитини, завжди можна отримати у лікаря.
При лікуванні циститу жінкам, які годують дитину груддю, також потрібно буде дотримуватися особливої дієти. Молода мама повинна виключити з раціону продукти і напої, які дратують сечовивідні шляхи і посилюють запалення стінок сечового міхура.
Жінці доведеться відмовитися від:
- гострого, копченого, солоного;
- жирної їжі;
- консервів;
- смажених страв;
- солодощів;
- газованої води;
- міцного кави.
У раціоні молодої мами, яка страждає від циститу, повинні бути свіжі овочі, ягоди, фрукти (за умови, що вони не викликають аллергореакций у дитини), нежирне відварне м’ясо, крупи.
Також жінці необхідно пити якомога більше корисної рідини: чисту воду без газу, несолодкі ягідні морси і компоти, заварені збори трав та ін. Рідина допоможе механічно вимити інфекцію з сечовивідних шляхів, завдяки чому загальний стан хворої почне швидко поліпшуватися.
Чим можна лікувати цистит при грудному вигодовуванні
Вибір методу лікування циститу залежить від його виду, стадії захворювання. Так, лікарі вважають, що гостра форма недуги легше діагностується і піддається лікуванню лікарськими засобами. При наявності інфекції потрібно впливати, насамперед, на неї.
Якщо хронічний цистит є наслідком інших захворювань, то потрібно зайнятися їх лікуванням. Важливо пам’ятати, що тільки бактеріальний цистит вимагає застосування антибіотиків. Причому при їх виборі потрібно враховувати, наскільки вони безпечні для немовляти. Лікування має призначати тільки лікар. Самолікування може нашкодити як мамі, так і дитині.
Загальні правила
При будь-якій формі гострого циститу або загостренні хронічного годуючій мамі рекомендується виконувати наступні розпорядження:
- дотримуватися постільного режиму, який сприятиме посиленню імунітету;
- збільшити об’єм споживаної рідини у вигляді чистої води, соків, компотів, морсів, неміцного чаю з молоком, відварів трав, які слід пити у теплому вигляді без додавання цукру;
- виключити з раціону гостру і солону їжу;
- більше приділити увагу відповідним гігієнічним процедурам;
- носити вільний бавовняну білизну;
- для купірування болю можна прикладати грілку на низ живота, приймати теплий душ, парити ноги.
Комплексне лікування включає в себе наступні види медичних засобів:
- антимікробні;
- протизапальні;
- анальгетики та спазмолітики.
За статистикою в більш, чим 60% випадків бактеріальних циститів, хворі не вдаються до будь-якого медикаментозного лікування. Більшість лікарів дотримуються думки, що такий підхід підвищує ризик ускладнень і сприяє переходу захворювання в хронічну форму.
Так як ефективність терапії тим вища, чим раніше розпочато лікування, то вибір антибіотика при гострому циститі зазвичай здійснюється емпірично на основі даних про поширених збудників в даному районі проживання.
Останнім часом набуло широкого поширення лікування гострого циститу у жінок короткими курсами антибактеріальної терапії (не більше трьох днів). Доведено клінічними дослідженнями, що тривалий прийом антибіотиків при запаленнях сечового міхура призводить до небажаних наслідків і гірше переноситься. Найбільш ефективним вважається триденний лікувальний курс.
Після постановки остаточного діагнозу лікар призначить лікування. Нехтувати медичними рекомендаціями не варто. Важливо пройти курс терапії в повному обсязі. Цистит небезпечний своїми ускладненнями:
- Геморагічна форма. Виникає при ураженні інфекцією судин сечового міхура. Сеча набуває забарвлення від рожевого до бурого відтінку. Інтенсивність больового синдрому посилюється. На фоні крововтрати розвивається анемія.
- Інтерстиціальна форма. Характеризується проникненням інфекційно-запального процесу вглиб м’язової стінки сечового міхура. З перебігом хвороби цей шар перестає виконувати свої функції. Приєднується нетримання і мимовільне виведення сечі.
- Хронічна форма. При недолеченном гострому циститі зберігається осередок постійного запалення. Патогенні мікроорганізми періодично розмножуються в ураженому органі. Рецидиви виникають кілька разів на рік.
- Пієлонефрит. Грізне ускладнення циститу. З-за порушення правильного функціонування органу, відбувається виділення сечі в нирку. Бактерії, потрапляючи в нефротичні балії, провокують розвиток запалення. Супроводжується процес важким загальним станом, інтенсивним больовим синдромом, у гіршому випадку — гострою нирковою недостатністю.
Особливо важливо правильно і своєчасно лікувати цистит при грудному вигодовуванні (ГВ). При неконтрольованому перебігу хвороби є ризик розвитку септичного стану. У такому разі токсини потрапляють в організм грудної дитини через молоко.
Чому розвивається цистит при лактації
Вважається, що 25% жінок мають цистит або бактериурию після пологів. Деяких ці стани супроводжували ще з часу виношування малюка. Вагітність і пологи самі по собі пригнічують імунну відповідь. Приєднуються ще механічні причини:
- порушення кровообігу сечового міхура через здавлення голівкою плоду;
- виведення урини через катетер;
- прикладання холоду до живота в післяпологовому періоді.
Також після розродження змінюється флора піхви. Анатомічна близькість уретри сприяє проникненню шкідливих мікроорганізмів з статевих шляхів сечовивідні. З початком лактації організм матері виснажує захисні сили.
Метод місцевого лікування слизової сечового міхура — інстиляція. Процедура передбачає введення антисептичних розчинів всередину органу через уретру. Перевагою є локальне лікувальну дію без системного ефекту.
Для вагітних, годуючих жінок з хронічним циститом це альтернатива частого прийому антибіотиків. Але процедура вимагає спеціального досвіду. Тому, проводиться тільки лікарем урологом після ретельного обстеження і цистоскопії.
Циститом називається запальний процес сечового міхура. У більш широкому розумінні цей термін використовується у випадках розвитку сечової інфекції, порушень функцій сечового міхура, змін осаду сечі.
Існує кілька класифікацій циститу в залежності від причин і характеру захворювання. Якщо запалення не передують якісь інші хвороби сечового міхура, то такий вид циститу називається первинним і діагностується як самостійне захворювання.
За характером розвитку і тривалості болючих симптомів лікарі розрізняють гострий і хронічний вид недуги. Перший зазвичай виникає раптово, ознаки його різко виражені, найчастіше виліковується протягом п’яти — семи днів.
При циститі запалюється внутрішня слизова оболонка сечового міхура, яка може згодом затвердіти при частих рецидивах хвороби
Залежно від причин виникнення цистит класифікують за такими видами:
- інфекційний, який може викликатися бактеріями, вірусами, грибками;
- інтерстиціальний, причини якої невідомі;
- геморагічний, при якому в виділюваної рідини виявляється кров, і розвивається в результаті наявності пухлин і чужорідних тіл на шляху руху сечі, травм сечового міхура;
- еозинофільний (алергічний), найчастіше виникає як реакція на вплив алергену, і при якому в крові та сечі спостерігається підвищена концентрація еозинофілів.
Найчастіше діагностують бактеріальний та інтерстиціальний цистит. У 80-90% випадків інфекційного запалення сечового міхура причиною його виявляється такий збудник, як кишкова паличка. В інших випадках в якості збудника можуть виступати стафілокок, стрептокок, ентеробактерії, синьогнійна паличка, мікоплазма, хламідії.
Інтерстиціальний цистит називають хворобою жінок. У дев’яти випадках з десяти їм хворіють у віці від тридцяти п’яти до сорока років. Особливістю цього виду циститу є практично нормальні урологічні показники.
Жінки на порядок більше схильні до циститу через будови і розташування сечовипускального каналу. У них сечовипускальний канал короткий і вузький, знаходиться близько до анусу, що полегшує потрапляння бактерій у сечовивідні шляхи.
Виникнення циститу в період грудного вигодовування часто обумовлене механічними пошкодженнями сечостатевих органів безпосередньо під час пологів та зниженим імунітетом. Найбільш часто сечовий міхур травмується при проходженні голівки дитини через таз.
Характер післяпологового циститу зазвичай важкий, гострий та рецидивуючий. У нормі слизова оболонка сечового міхура і сечовипускального каналу цілком здатна справлятися з численними інфекції в організмі людини.
Симптоматичне лікування
Проводячи лікування циститу, важливо дотримуватися прописану схему прийому та дозування. Самостійна скасування терапії після того, як пройшли неприємні симптоми, призводить до хронізації процесу. В результаті організм не отримає повний курс антибіотика і стане резервуаром для розмноження стійких видів бактерій.
Поліпшити функціональну здатність сечового міхура можна за допомогою спеціальної гімнастики вдома, вправ Кегеля. Велику роль відіграють режимні заходи: фізичний спокій в перші дні, щадна дієта, психоемоційний комфорт.
Терапія запальних захворювань зазвичай полягає не лише у впливі на саму причину недуги (в даному випадку – на бактерії), але і на наявні симптоми. Щоб зняти біль, печіння, різі та інші неприємні відчуття, що виникають при циститі, лікарі призначають молодим мамам рослинні препарати, які не впливають на склад і не змінюють властивостей грудного молока.
Канефрон і Фитолизин
Ці ліки допомагають усунути спазми і нормалізувати процес сечовипускання. Також дані препарати дезінфікують сечовивідні шляхи і усувають затримку рідини в організмі.
Іноді годуючим жінкам лікарі пропонують прийняти Но-шпу. Це лікарський засіб також має знеболюючу дію, але при його прийомі молодій мамі доведеться не годувати малюка груддю хоча б протягом 24 годин.
Крім прийому спазмолітичних і антисептичних препаратів впоратися з симптомами циститу допоможе вживання лужної мінеральної води.
Лужне середовище не дає патогенних мікроорганізмів розмножуватися.
Крім цього минвода частішає сечовипускання, завдяки чому залишилися бактерії залишають організм природним шляхом.
Щоб полегшити стан при циститі, годуюча жінка може проводити місцеві лікувальні процедури.
Впоратися з палінням і різзю молодій мамі допоможуть інстиляції (введення в уретру і сечовий міхур) антисептичних розчинів.
Виражене дезінфікуючий дію зробить Протаргол і Коларгол.
При цьому перш чим лікувати цистит при грудному вигодовуванні подібними засобами, необхідно проконсультуватися з лікарем.
Дозволені ліки для годуючих мам
Призначаючи лікування жінці з циститом при лактації, лікар дотримується важливого правила. Воно говорить: «Ризик від препарату повинен бути менше, чим наслідки захворювання». Число засобів обмежена. Важливо підібрати грамотну схему з показниками:
- мінімальне проникнення діючих речовин у молоко;
- швидкий період виведення;
- безпеку для здоров’я дитини.
Чергується прийом ліків і годувань особливим чином. Під час пікового вмісту препарату в крові, прикладання до грудей рекомендується відстрочити. Для докладного вивчення фармакокінетики потрібно звернутися до інструкції по застосуванню.
Для зняття больового синдрому можливе використання спазмолітиків «Но-шпа» (таблетки, ін’єкції), «Папаверин» (в таблетках, свічках, уколах), болезаспокійливого «Парацетамол»( свічки, таблетки, капсули), протизапальних засобів «Диклофенак»(супозиторії, таблетки, ін’єкції).
При лихоманці використовується «Парацетамол». Для санації сечі від збудника застосовують уросептики — похідні налідиксової кислоти «Неграм», «Невіграмон».
Всі препарати застосовуються з обережністю. Індивідуальний підбір схеми. Лікуванням циститу при грудному годуванні займається терапевт спільно з гінекологом.
Чи можна приймати антибіотики і які
Не будь цистит потрібно лікувати антибіотиком. Про це говорить і авторитетний лікар Комаровський. Для прийому протимікробної терапії повинні бути визначені умови: в сечі виявлені патогенні мікроорганізми, встановлено їх вид і чутливість до препаратів.
У разі наявності флори, стійкої до дозволених препаратів, лікар може призначити мінімально ефективний курс потрібного, але шкідливого дитині ліки.
Групи застосовуваних антибіотиків:
- Пеніциліни («Аугментин», «Амоксиклав», «Амоксицилін»). Проникнення в грудне молоко мінімально. Можуть викликати розлад стільця і шкірні алергічні реакції у мами і дитини. Ефективні проти кишкової палички.
- Цефалоспорини («Цефтріаксон», «Цефтазидим», «Фуроцеф»). У невеликих дозах здатні проникати в молоко. Негативної дії на розвиток дитини не надають.
- Макроліди («Сумамед», «Еритроміцин», «Макропен»). З їх прийомом ГВ тимчасово відміняють. Призначаються в разі виявлення внутрішньоклітинних бактерій або при неможливості прийому представників попередніх груп.
- «Монурал» (діюча речовина — фосфоміцин). Препарат вибору для лікування циститу. За відгуками пацієнтів і лікарів, найбільш дієвий засіб. Широкий спектр протимікробної дії. Протипоказаний при ГВ. Але велика його перевага — можливість одноразового прийому. Тому, годувати груддю можна через 24 години.
Головна умова вибору групи — активність робочого речовини проти виявлених бактерій. Після закінчення курсу антибіотиків призначають препарати або біоактивні добавки для тривалої санації сечі. Це «Фитолизин», «Нефрокеа», «Урінал», «Канефрон».
Народна медицина
Багато молоді мами намагаються вилікувати цистит засобами народної медицини. Такий спосіб лікування має право на існування, але проводити терапію травами та іншими нетрадиційними ліками можна тільки під контролем лікаря.
Усунути запальний процес, що локалізується в сечовому міхурі, допоможуть:
- ванночки з ромашкою, звіробоєм або шавлією: аптечні трави необхідно заварити окропом, настояти протягом декількох годин і процідити, отриманий розчин (оптимальний об’єм рідини – не менше 1 літра) потрібно залити у велику ємність, а потім сісти в неї так, щоб рідина стикалася з зовнішніми статевими органами, приймати сидячу ванну потрібно щодня по 15 хвилин;
- напої для прийому всередину: морси з брусниці або журавлини, чай з ромашкою, шипшиновий відвар і ін.
Відео по темі
В період лактації не всі ліки сумісні і підходять для прийому. Що робити, якщо годуюча мама випила Амоксицилін і Чи можна в принципі приймати препарат під час лактації?
Цистит – хвороба, який може з’явитися у жінки в будь-який період життя (в т. ч. після пологів). Молода мама має відповідально підходити до процесу лікування і приймати тільки ті ліки, які пропише їй лікар.
Під час терапії жінці потрібно приділяти особливу увагу особистої гігієни, уникати переохолоджень та зміцнювати імунітет. Тільки комплексний вплив на проблему допоможе хворий позбутися від недуги і при цьому не нашкодити здоров’ю немовляти.
Профілактика циститу при годуванні грудьми
Виснажений вагітністю, пологами і продукцією молока організм вимагає особливого догляду та уваги. Він схильний до інфекцій сечостатевої системи як ніколи. Вилікувати цистит у годуючої матері складніше через зниженого імунного статусу. Тому, слід взяти до уваги заходи з профілактики:
- раціональне харчування;
- правильний водний режим (не менше 2-х літрів рідини на добу);
- достатня фізична активність;
- повноцінний відпочинок і емоційний спокій;
- боротьба з переохолодженням;
- виключення алкоголю та тютюнопаління;
- профілактичні огляди у гінеколога не менше одного разу на рік.
З контрацептивів, дозволених при ГВ, бажано виключити вагінальні сперміциди. Знаючи про хронічному циститі, при плануванні вагітності слід провести додаткове обстеження, за необхідності — лікування.
Be First to Comment